Поверніть усе як було!

Жили собі були раціональні дроби. А їх узяли й додали. Визначили спільний знаменник, домножили чисельники на додаткові множники звели подібні доданки, словом, знущалися, як тільки могли! І в результаті замість кількох дробів став один. А чи можна "відмотати" усе назад і розкласти отриманий дріб на доданки, які були раніше? Якщо у когось в такому зворотному перетворенні виникла потреба - ловіть "рецепт", як це робиться!

Такий спосіб "розщепити" усе назад на "атоми" є. Називається він метод невизначених коефіцієнтів.

Розглянемо, як він працює, для початку на такому прикладі: .

Спробуємо перетворити цей дріб на суму (або різницю) дробів. Очевидно, що ця сума (різниця) раніше мала якийсь такий вигляд: . Після зведення цих дробів до спільного знаменника матимемо: . В результаті ж виконаних перетворень в чисельнику було отримано 1, а в знаменнику . Зрозуміло, що цей вираз було отримано як добуток знаменників обох дробів . Тому починаємо наш рух назад з розкладання знаменника новоотриманого дробу на множники.

Зробити це зовсім не складно, якщо ми знаємо, як виглядає формула розкладання квадратного тричлена на множники:

,

де  - корені квадратного тричлена , і їх знавці теореми Вієта одразу ж і назвуть: 2 і 3 (ну а незнавці довго й нудно шукатимуть дискримінант і далі розв'язуватимуть квадратне рівняння  за формулами, рано чи пізно теж отримавши той самий результат: 2 і 3).

Отже, вираз  розкладеться на множники так: .

Таким чином, отримуємо знаменники тих двох дробів, які були ДО їх додавання і тоді виходить, що наша попередня сума схематично мала такий вигляд: .

Що ж там було замість трикутника й зірочки?

Щоб легше було записувати подальші перетворення, трикутник позначимо як А, а зірочку як В:

Оце вони й є - ті самі невизначені коефіцієнти, "іменем" яких і названо розглядуваний метод.

А тепер виконаємо з правою частиною утвореної рівності те, що виконуємо зазвичай, коли додаємо дроби з різними знаменниками - зведемо до спільного знаменника:

Оскільки, як ми вже знаємо, , то значить знаменники наших дробів рівні. Тоді, виходить, що коли дроби рівні і їх знаменники рівні, то й їх чисельники теж рівні: .

Перетворимо утворену рівність:

Якщо тепер порівняти ліву й праву частини отриманої рівності, тоді виходить, що значення виразу  повинне дорівнювати нулю, оскільки в правій частині виразу зі змінною х немає. В цей же час вираз  повинен давати нам одиницю. Оскільки ці дві умови повинні виконуватися одночасно - складемо систему рівнянь:

Усе, що залишається зробити - розв'язати цю систему й дізнатися значення змінних А і В:

Все! Підставляємо отримані значення А і В у чисельники дробів і дізнаємося, що дріб  можна подати у вигляді суми , тобто . (А хто не вірить, що це справді так, легко може перевірити просто виконавши віднімання отриманих дробів.)

Тепер уже можна усе те, до чого ми дійшли інтуїтивно, сформулювати у вигляді певних правил розкладання дробу на доданки методом невизначених коефіцієнтів:

  1. Розкласти знаменник дробу, який подаємо у вигляді суми/різниці, на множники.
  2. Створити стільки дробів, скільки у нас вийшло множників і записати їх через "плюс", а самі множники записати у відповідні знаменники утворених дробів.
  3. А тепер важливо! Чисельники дробів-доданків утворюються так: у чисельнику записуємо многочлен, степінь якого повинен бути на 1 меншим за степінь знаменника. Наприклад, якщо в знаменнику стоїть  (многочлен першого степеня), то в чисельник пишемо  (многочлен нульового степеня); якщо в знаменнику стоїть  (многочлен другого степеня), тоді в чисельник потрібно записати  (многочлен першого степеня).
  4. Ще одне! Якщо в знаменнику опиняється многочлен у степені, наприклад, такий: , то такий знаменник відображається відповідно трьома дробами зі знаменниками , і . В чисельнику кожного з таких дробів буде многочлен нульового степеня, бо сам многочлен знаменника - першого степеня: .
  5. Далі зводимо дроби-доданки до спільного знаменника: визначаємо додаткові множники, множимо чисельники на ці додаткові множники, зводимо подібні доданки.
  6. Після цього прирівнюємо отримані коефіцієнти при відповідних степенях змінних до відповідних коефіцієнтів у чисельнику-оригіналі і розв'язуємо отриману систему рівнянь.
Приклад 1:
Розкладемо на доданки дріб .

1️⃣ Розкладаємо знаменник на множники: .

2️⃣ Кожний множник записуємо в окремий знаменник, а в чисельниках записуємо многочлени нульового степеня (без х), оскільки усі знаменники - першого степеня:

3️⃣ Зводимо дроби в правій частині рівності до спільного знаменника:

4️⃣ Прирівнюємо чисельники: .

5️⃣ Тепер, порівнюючи коефіцієнти при змінній у відповідних степенях, формуємо систему рівнянь:

6️⃣ Розв'язуємо систему:

Отже, дріб розкладається на доданки так: .

Розглянемо дещо складніший Приклад 2.

На наше щастя, знаменник на множники тут уже усе розкладено але у першій дужці многочлен другого степеня, а у другій - многочлен у квадраті. Тому в першому чисельнику слід буде поставити многочлен першого степеня (на 1 менше), а другий многочлен у знаменниках доведеться повторити двічі (спочатку у другому степені, а потім у першому):

  (*)

Далі усе за тим самим "сценарієм":

Отже, розставляючи тепер усі отримані коефіцієнти по місцях у нашому прикладі-шаблоні (*), отримуємо: 

Ну й, нарешті, ще одне питання: "А для чого усе це може знадобитися?"

Річ у тім, що розкладання раціонального дробу на доданки може стати в нагоді не тільки в ході перетворення раціональних виразів. Одне з популярних сфер застосування цього прийому - інтегрування. Ось, наприклад, як обчислити Приклад 3 ?

Почнемо з перетворення підінтегрального виразу. Розкладемо його на доданки методом невизначених коефіцієнтів.

Після того, як повідкриваємо дужки у лівій частині рівності й погрупуємо отримані доданки навколо змінної х у відповідних степенях, отримаємо:

На основі цієї рівності, співставляючи коефіцієнти при змінній х у відповідних степенях, складаємо систему:

Розв'язуючи цю систему отримуємо, що

Це означає, що  , або ж

"Відправляємо" тепер цей набір доданків під знак інтеграла:

...і інтегруємо, спираючись на властивості інтеграла (інтеграл суми/різниці дорівнює сумі/різниці інтегралів, константу можна винести за знак інтеграла) і таблицю первісних, а також використовуємо зведення дробів до спільного знаменника й властивості логарифмів:

Тепер хочеться потренуватися? Будь ласка!

1) 2) ; 3) ; 4) ; 5) ;

6) ; 7) ; 8) ; 9) ; 10) .

Якщо хочеться такого самого тільки з інтегралами - теж можна:

11) ; 12) ; 13) ;

14) ; 15) 

(У завданнях 12 і 15 перш ніж застосовувати метод невизначених коефіцієнтів спочатку можна розділити чисельник на знаменник, а потім уже розкладати на доданки дріб, який залишиться після цього ділення)